ВІДМЕЖУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЗРАДИ ВІД КОЛАБОРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

У науковій статті проводиться відмежування таких складів кримінальних правопорушень як колабораційна діяльність та державна зрада. Обґрунтовано, що в колабораційній діяльності присутній додатковий факультативний об’єкт (життя та право власності), а окремі її форми  прояву потребують установлення спеціального предмета – матеріальних ресурсів. Різняться вказані діяння між собою й суб’єктом, оскільки колабораційна діяльність може бути вчинена не тільки громадянином України, а й іноземцем та особою без громадянства. Обстоюється позиція, що основним критерієм розмежування є наявність або відсутність виконання завдання іноземної держави, організації чи їх представників. Допоміжними критеріями є час та обстановка, оскільки колабораційна діяльність, як правило, вчиняється на вже окупованих  територіях або принаймні за вже розпочатого збройного конфлікту чи в умовах воєнного стану. Звертається увага на те, що умисел у державні зраді нерозривно пов’язаний з констатацією факту наявності зв’язку громадянина України з іноземною державою, її організаціями чи їх представниками, спрямованого на шкоду інтересам України. Вчиняючи державну зраду, особа може діяти на користь будь-якої держави, а в разі колабораційної діяльності особа здійснює діяння тільки на користь держави-агресора.

Зазначено, що перехід на бік ворога у формі добровільної участі громадянина України у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території та/або у збройних формуваннях держави-агресора, або надання допомоги таким формуванням у веденні бойових дій проти Збройних Сил України від спільної діяльності, на практиці неможливо відмежувати.

Це зумовлює наявність різної судової практики, яка перешкоджає реалізації права на справедливий суд. Вирішити зазначену проблему запропоновано декількома шляхами: 1) внести зміни до чинного кримінального законодавства, трактуючи вислів «перехід на бік ворога» таким чином, щоб його зміст відрізнявся від зазначеного прояву спільної діяльності; 2) виключити з колабораційної діяльності як прояву колабораціонізму добровільну участь громадянина України у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території та/або у збройних формуваннях держави-агресора, чи надання таким формуванням допомоги в ведення бойових дій проти Збройних Сил України, оскільки ці дії є переходом на бік противника; 3) давати висновки на рівні Верховного Суду, керуючись положеннями ст. 434-1 Кримінального процесуального кодексу України, що забезпечить однакове застосування положень кримінального законодавства.