ЗАПОБІГАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИМ ПОРУШЕННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ДЕРЖАВНУ ТАЄМНИЦЮ

Анотація

У статті аналізуються основні причини та умови порушень законодавства про державну таємницю в Україні, а також пропонуються шляхи вдосконалення превентивної діяльності у цій сфері. Автор розглядає специфіку адміністративної деліктності, включаючи вплив соціальних, політичних і правових змін, та пропонує заходи для підвищення ефективності профілактичної роботи. Основна увага приділяється концепції офіційного застереження як засобу попередження протиправної поведінки. Стаття підкреслює необхідність удосконалення правової регламентації та організаційних заходів, спрямованих на захист державної таємниці, зокрема в умовах воєнного стану.

Дослідження має за мету визначити особливості урахування різних компонентів детермінації адміністративних проступків із метою підвищення ефективності профілактичної діяльності. У статті передбачено розв’язання таких задач, як виявлення умов та причин порушень законодавства про державну таємницю та формування шляхів покращення практичної діяльності щодо попередження проступків у вказаній сфері. Доведено, що удосконалення форм правозастосовної діяльності, спрямованої на превенцію адміністративних порушень законодавства про державну таємницю, повинно здійснюватися із урахуванням змін, що відбуваються в соціальній, політичній і правовій системах сучасної України. Оскільки ефективною формою профілактичного впливу є оголошення особі офіційного застереження про неприпустимість протиправної поведінки, у роботі обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення порядку застосування зазначеного заходу.

У висновках до статті наголошено на тому, що ефективна протидія адміністративним правопорушенням, особливо їх попередження, є одним із ключових напрямів державної політики та подальших наукових досліджень у різних сферах. У статті представлено авторську класифікацію суб’єктів, які здійснюють попередження правопорушень, передбачених ст. 212-2 КУпАП, з урахуванням їх компетенції. Окрему увагу приділено офіційному застереженню як засобу профілактичного впливу на свідомість осіб, із пропозиціями щодо вдосконалення механізму його застосування.