КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ПРОТИДІЯ СПІВПРАЦІ З ВОРОГОМ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВ: КОМПАРАТИВІСТСЬКИЙ АНАЛІЗ

Анотація

У статті досліджено використані в кримінальному законодавстві України та європейських країн способи регламентації відповідальності за різноманітні форми співпраці з ворогом, порівняння цих підходів, визначення їхніх переваг та недоліків, а також розроблення на цій підставі пропозицій, які надалі можуть бути використані вітчизняними парламентаріями при вдосконаленні відповідних правових норм.

У процесі проведення дослідження було використано філософські, загальнонаукові та конкретно-наукові методи, зокрема, порівняльно-правовий, діалектичний, герменевтичний, системно-структурного аналізу, формально-логічний, історичний, статистичний, моделювання.

Автором висловлено думку про те, колабораціонізм повинен розглядатись як окрема форма державної зради з більш м’яким і специфічним покаранням порівняно з іншими видами державної зради. Це дозволить не лише диференціювати кримінальну відповідальність, але й врахувати запізніле законодавче вирішення цього питання, забезпечуючи зворотну дію кримінально-правової норми.

За результатами проведеного дослідження доведено хибність використаного у чинному Кримінальному кодексі України підходу, коли, по-перше, існують одразу три окремі норми (статті 111, 111-1 та 111-2), присвячені регламентації відповідальності за різні форми співпраці з ворогом, по-друге, щонайменше за двома окремими нормами (про державну зраду та пособництво державі-агресору) з істотно відмінними за своєю суворістю санкціями може бути кваліфікована фактично будь-яка поведінка, вчинена з метою завдання шкоди Україні. З урахуванням цього робиться висновок про безпідставність доповнення Кримінального кодексу України ст. 111-2 та необхідність якомога швидшого її виключення з нього. Розроблені також рекомендації щодо вдосконалення норм про державну зраду та колабораційну діяльність, які враховують позитивний досвід європейських держав у відповідний сфері.

Наприкінці дослідження визначено перспективні напрями наукових розвідок у відповідний сфері.